суботу, 14 січня 2017 р.

Ще раз про ПДФ-файли

Так, минулого разу ми вже говорили про технічні аспекти цієї технології, а зараз є привід розглянути її переваги чи недоліки в загальному контексті роботи контент-менеджера.

Привід чудовий - звернення до цього питання у форумі Е-демократія в Україні. А схема нашого обговорення буде проста: спочатку про переваги, потім про недоліки і нарешті про конкретні зауваження. От цим і будемо займатись сьогодні.

1. Переваги роботи з ПДФ-файлами


Використання ПДФ-файлів з текстами статей чи й монографій в роботі контент-менеджера може обіцяти йому такі вигоди чи позитивні моменти.

1.1 Підвищення надійності зберігання тексту

Текст, що залишився на якомусь сайті, є в принципі доступним для змін, а може і видалення з якихось причин. Може відсутності оплати хостингу, може певних рішень адміністрації тих сайтів. Файл в формат ПДФ зберігається вже відокремлено від першоджерела і не є вразливим з будь-яких причин.

1.2. Наближення тексту до форумів

Включення файлу в перелік документів певного форуму утворює для цієї спільноти її оригінальну, унікальну бібліотеку. У будь-який час нові члени можуть познайомитись з ними вперше, а ветерани, що вже бачили цей текст раніше, можуть повернутись до читання і обговорення тексту.

1.3. ПДФ-перегляд

Формат ПДФ дає можливість переглянути текст у онлайн режимі.

1.4 Коментарі

Є можливість включити коментарі, не чіпаючи оригінального тексту, залишивши його у повністю автентичному вигляді.

2. Недоліки роботи з ПДФ-файлами

Але використання ПДФ-файлів як технологія роботи з текстами має також і інший бік, органічно пов'язаний з тим, про що йшлося вище. Перелік цих негативних обставин невеликий, але суттєвий.

2.1 Трудоємність

Зрозуміло, написати зауваження в форумі до оригінального тексту, згаданого посиланням, можна за хвилину, а копіювання оригінального тексту, конвертація його в ПДФ, завантаження - це все потребує часу, докладання певних зусиль, є зрештою роботою.

2.2 Кваліфікація

Означена вище робота з текстом вимагає, як і всяка робота, певної кваліфікації. Зрозуміло, що у застосуванні засобів ІТ.

3. Зауваження Володимира Любарського


Так, ми маємо конкретні зауваження, зацитуємо пана Володимира Любарського, якому я дуже вдячний за участь в обговоренні.

Vladimir Lyubarsky ще раз спробую пояснити: Ви запропонували технічно невдале рішення, що не підходить для ФБ.
Ви запрошуєте до обговорення статті. Але Ваші коментарі зроблено так, що для їх коментування потрібно скачати статтю (1), вписати коментарі до коментарів (2) та викласти як новий файл (3). А вам , щоб побачити ці коментарі, потрібно буде цей файл скачати (4). Наступному коментатору - це повторити (5). За таких умов не дивно, що жодного обговорення не станеться (6).

Наведено фрагмент саме з того обговорення, посилання на яке є вище, я тільки додав нумерацію, щоб зручніше було розглядати зазначені фази.

3.1 Для коментування скоріше за все (але не обов'язково) дійсно треба зняти оригінальний текст з коментами на свій гаджет. Але для читання оригінального тексту це не потрібно. Якщо вважати поширення цього тексту основною метою, а коментування - додатковою, такою, що збуджує інтерес до основного тексту, подає приклад іншим читачам, то треба визнати, що скачувати текст необов'язково. А це проблематично? Що нас має утримувати від такої простої процедури? Час, вартість процесу, загроза вірусів? Як на мене, то всі користувачі соцмереж достатньо вправно знімають з різних сайтів книжки, музику, фільми - що тут для них може становити проблему? Хіба що психологічний бар'єр, відсутність звички до такої технології роботи з текстами. Я думаю, що це саме робота для тих, хто ставиться серйозно до дискусій, бачить в них інструмент соціального поступу, а не манеж для витівок і жартів.

3.2 Це вже зовсім завдання третього порядку. Ну як вважати читання коментарів порядком другим у порівнянні із знайомством з оригінальним текстом. Втім, з технічного боку жодних перепон нема - можна написати і власні коментарі до оригінального тексту, і коментарі другого рівня до коментарів першого. Не можу не висловити палке бажання, аби хтось з колег такий досвід нам продемонстрував. Це було б дуже корисно для подальшої оцінки технології.

3.3 Тут я знов не бачу технічної проблеми (завантажити файл будь-куди - в групу, на власний Гугл-диск, на сайт тощо). Натомість користь в розгортанні справжньої дискусії переоцінити важко. Ніякого порівняння з тим, що дає нам форум у будь-якій його реалізації. Як придивитись до найменування файлу (ВіталіяКулик_ВадимПетриченко_дата), то можна зрозуміти, що я навіть очікую когось, що прочитає і напише для пана Віталія власні коменти. Поки що марно, ніхто не підтримав на цьому рівні пропонованої технології.

3.4 Так, і мне це не турбує, не напружує абсолютно. Але як уявити собі в уявній бібліотеці форуму два-три таких тексти, то це ж дуже, дуже плідний підхід. Набагато продуктивніший за те, що ми маємо зазвичай у форумах.

3.5 Ну як він хоче коменти писати, то має скачати файл, а як просто прочитає оригінальний текст, то жодних додаткових операцій. Оскільки зауваження подано в ряду попередніх, то видається продовженням процесу, а насправді це новий процес, пов'язаний з людиною, що попередні операції не робила. Такий собі невеличкий логічний парадокс.

3.6 Активність в обговоренні майже нульова, це правда. Але не думаю, що це пов'язано з форматом, тема партійного будівництва як така знаходиться на периферії суспільної уваги. Це просто нецікаво багатьом і багатьом учасникам форумів, хоча і близьких за назвою, тематикою до політичних проблем (про це, зокрема, каже і пан Володимир). Радикали пов'язують можливий прогрес з вигнанням якихось ворогів українства, технократи (від різних кафедр) пропонують екзотичні шляхи, але всі позапартійні по суті. Партологія не в моді. Переконаний, що це скоро минеться. Зокрема і зусиллями тих, хто пише (чи тиражує) статті, подібні до тої, що ми брали за приклад.

В цілому я не можу погодитись з паном Володимиром стосовно того, що формат невдалий і не підходить (?) для роботи у Фейсбуці. Можливо в подальшому до нас приєднаються інші фахівці і ми зможемо в цьому розібратись більш докладно?

4. Висновки щодо роботи з ПДФ-файлами


Формат ПДФ-коментарів можна рекомендувати для роботи з серйозними текстами, що присвячені важливим проблемам, будуть читатись неодноразово різними людьми на протязі великого відтинку часу з метою пошуку спільного бачення чи прийнятної для багатьох редакції документу. Формат дає можливості розглядати абсолютно конкретно ті чи інші ідеї, оцінки, пропозиції, локалізовані в авторському тексті, і робить дискусію набагато більш продуктивною. Має місце наближення до парламентського стандарту, коли зауваження до розділу, пункту чи навіть конкретному абзацу обговорюються учасниками саме так.

До речі, як розмістити файл на Гугль-диску, то і знімати його на свій комп'ютер для того, щоб побачити коменти, не треба, бо DocHub їх показує. То де ж розміщати файл: при групі в файлах чи на Гугль-диску? Ну, можна обирати. А виглядає це так:


Післямова

Поки писав, Акробат щось поставив додатково, обіцяє ще якісь зручності в роботі з текстами формату ПДФ: https://acrobat.adobe.com/us/en/landing/acrobat-pro-chrome-extension.html
Я ще не дививсь, але думаю, що то щось незайве в роботі контент-менеджера?


2 коментарі:

  1. Моє слабке виправдання полягає в тому, що файл з Концепцією готувався для публікації на сайті КМДА (держадміністрації). А вони все публікують після сканування текстів. Там представлені і рукописні пропозиції. Я майже володів роботою з ПДФ файлами, але боявся що посилання не будуть розкриті при скануванні.

    ВідповістиВидалити
  2. Та ну, до чого тут виправдання - це всього лише один з форматів. У кожному випадку можна і треба використовувати те, що зручніше. Але в подальшому, я сподіваюсь, автори будуть зважати не те, що хтось може прочитати їх твори і прискіпливо, по абзацу. Це додасть якості.
    Ну а фахова дискусія, обговорення реальних документів - має бути зручно.

    ВідповістиВидалити