Багато разів доводилось повертатись до питання про те, що у розвинутому стані інформаційний канал громадської організації (а може і окремого активіста) має бути сформованим з різних форматів подання інформації. У ІТшників є для такого комплекту і спеціальна назва: кластер. От зараз є час повернутись до питання вже фундаментально і порівняти найбільш популярні формати з точки зору функціональної.
А тепер те саме, але в графічному форматі, це може допомогти відчути особливості і побачити спільні риси:
І. Загальний погляд
Спочатку в цифровому форматі (значення досить умовні, їх не треба абсолютизувати, це просто умовна порівняльна оцінка):
Кольором підкреслено, що всі без виключення формати по тим чи іншим функціям перекривають чи доповнюють одне-одного. Підкреслимо ще раз, що показані бали є досить умовними, вони на якісному рівні відображають взаємовідносини окремих форматів і функцій.
А тепер те саме, але в графічному форматі, це може допомогти відчути особливості і побачити спільні риси:
І теперо можна поговорити про те, що ми тут бачимо в таблиці і на діаграмі.
ІІ. Функції
Як ми розміщуємо в Мережі якусь інформацію, то переслідуємо певні цілі, хочемо в певний спосіб досягти певних результатів. Які саме функції є для нас важливими? Про це варто думати з самого початку і відповідним чином визначатись з форматами.
Зрозуміло, що наведений перелік не є вичерпним і не містить згадки про пріоритети. Бо в кожному конкретному випадку ці пріоритети виглядають по-різному. І ми тут хочемо тільки виразно окреслити окремі функції чи якості інформаційної системи для кращого її проектування.
1. Зберігання
Безумовно, зберігання інформації є першим і настільки вже звичним завданням інформаційної системи, що його можна і забути згадати. Але питання тут не в тому, щоб інформація залишилась доступною з часом - з цим проблем вже давно не буває. Питання в тому, щоб той доступ був легким і зручним. А це автоматично приводить нас до якості, аргументованості і доступності структури збереженої інформації. А ще пошукового апарату або, простіше кажучи, розподілу текстів по рубрикам чи главам і наявності змісту, переліку тих рубрик.
2. Діалог
Навіть найперші сайти, що їх робили в Інтернеті, були з самого початку діалоговими. Це невпинно підкреслювалось: це ж не просто текст, як в паперовій книжці, це текст, що з вами розмовляє, питає про щось і в залежності від того, що вами обрано, діє.
Сьогодні ніхто не вважає сеанс одержання грошей в банкоматі діалогом. Діалог - це коли ви спілкуєтесь з людиною. Може з паузами в кілька годин. Може навіть минає день-два, але ви по-перше, знаєте, з ким ви спілкуєтесь, а по-друге, впевнені, що це таки діалог, вас чують і вам відповідають.
3. Змінюваність
Новини, події - життя біжить і ми хочемо (чи не хочемо, але мусимо) бути в ньому актуальні.
4. Симетричність
Газета Правда промовляла на всю велику країну і країна не збиралась нічого казати тій газеті. Тільки слухати. І газета не чекала від трудящих відповідей. Власне, кому треба, той ті відповіді організовував у належний спосіб. Ті часи минули. Інформаційні канали намагаються бути не просто і не тільки відкритими для діалогу, але і симетричними.
Що є в парі діалог-симетричність головним, а що підпорядкованим, другорядним визначати не будемо. Тут є технічні аспекти, організаційні, питання можливості і мотивації, не будемо заглиблюватись. Важливо не забувати про симетричність як безумовну вимогу до тих суспільних, некомерційних каналів, в яких бажано щось почути від аудиторії, а не тільки повідомити її про видатні здобутки володаря каналу.
5. Приватність
Або публічність? Ну зрозуміло, що це два боки однієї медалі. Момент, звісно, важливий не для організацій, а для окремих активістів. Треба ж розділити в спілкуванні власних родичів чи колег по роботі і учасників громадського об'єднання. А може і різних об'єднань чи окремих напрямків роботи.
От, скажімо, хтось є відразу депутат, член батьківської ради школи і керівник асоціації рибалок, спортсменів чи і профспілки. Ну звісно, що не можна все це інформаційно підтримати належним чином через акаунт. Треба, мабуть, мати кілька сторінок? Принаймні, бо які ще формати можуть знадобитись, то залежить від ситуації.
6. Тематичність
Для того, щоб розмова була цікава для учасників спільноти чи аудиторії каналу, треба окреслити тему. Бо як в форумі кілька сот чи й тисяч людей, то тільки про погоду буде однаково цікаво всім. А ми ж хочемо, щоб було цікаво кожному.
Безумовно, зберігання інформації є першим і настільки вже звичним завданням інформаційної системи, що його можна і забути згадати. Але питання тут не в тому, щоб інформація залишилась доступною з часом - з цим проблем вже давно не буває. Питання в тому, щоб той доступ був легким і зручним. А це автоматично приводить нас до якості, аргументованості і доступності структури збереженої інформації. А ще пошукового апарату або, простіше кажучи, розподілу текстів по рубрикам чи главам і наявності змісту, переліку тих рубрик.
2. Діалог
Навіть найперші сайти, що їх робили в Інтернеті, були з самого початку діалоговими. Це невпинно підкреслювалось: це ж не просто текст, як в паперовій книжці, це текст, що з вами розмовляє, питає про щось і в залежності від того, що вами обрано, діє.
Сьогодні ніхто не вважає сеанс одержання грошей в банкоматі діалогом. Діалог - це коли ви спілкуєтесь з людиною. Може з паузами в кілька годин. Може навіть минає день-два, але ви по-перше, знаєте, з ким ви спілкуєтесь, а по-друге, впевнені, що це таки діалог, вас чують і вам відповідають.
3. Змінюваність
Новини, події - життя біжить і ми хочемо (чи не хочемо, але мусимо) бути в ньому актуальні.
4. Симетричність
Газета Правда промовляла на всю велику країну і країна не збиралась нічого казати тій газеті. Тільки слухати. І газета не чекала від трудящих відповідей. Власне, кому треба, той ті відповіді організовував у належний спосіб. Ті часи минули. Інформаційні канали намагаються бути не просто і не тільки відкритими для діалогу, але і симетричними.
Що є в парі діалог-симетричність головним, а що підпорядкованим, другорядним визначати не будемо. Тут є технічні аспекти, організаційні, питання можливості і мотивації, не будемо заглиблюватись. Важливо не забувати про симетричність як безумовну вимогу до тих суспільних, некомерційних каналів, в яких бажано щось почути від аудиторії, а не тільки повідомити її про видатні здобутки володаря каналу.
5. Приватність
Або публічність? Ну зрозуміло, що це два боки однієї медалі. Момент, звісно, важливий не для організацій, а для окремих активістів. Треба ж розділити в спілкуванні власних родичів чи колег по роботі і учасників громадського об'єднання. А може і різних об'єднань чи окремих напрямків роботи.
От, скажімо, хтось є відразу депутат, член батьківської ради школи і керівник асоціації рибалок, спортсменів чи і профспілки. Ну звісно, що не можна все це інформаційно підтримати належним чином через акаунт. Треба, мабуть, мати кілька сторінок? Принаймні, бо які ще формати можуть знадобитись, то залежить від ситуації.
6. Тематичність
Для того, щоб розмова була цікава для учасників спільноти чи аудиторії каналу, треба окреслити тему. Бо як в форумі кілька сот чи й тисяч людей, то тільки про погоду буде однаково цікаво всім. А ми ж хочемо, щоб було цікаво кожному.
ІІІ. Формати
Для того, щоб наша розмова була більш конкретною, ми не будемо розглядати всі можливі програмні реалізації наведених нижче форматів. Зосередимось на Сайтах і Блоггері від Гуглю, а всі формати соцмереж будемо вважати фейсбуківськими.
Як ми вже розглянули вище функції інформаційної системи чи каналу, то тепер прикладаймо їх до форматів. І почнемо від сайту, це історично перший формат, основний у певному розумінні, тому зручно відштовхнутись саме від нього.
1. Сайт
Найкращим чином будь-яку складну і велику за об'ємом інформацію можна (і треба) зберігати на сайті. Її можна організувати там максимально зручно і зрозуміло для читача. І це фактично стандарт, бо як у організації нема сайту... Ну, скажімо, у партії чи її місцевого осередку.
Так само фактичним стандартом є структура такого сайту: установчі документи, важливі новини, склад керівних органів, контакти. Важливо розуміти, що читач, відвідувач очікує саме такої організації інформації. І нехтувати цим не можна, як ми хочемо, щоб людина відчула довіру до сайту і його хазяйвів.
2. Блог
Майже так само, як сайт, блог годиться для зберігання певного, скоріше за все відносно невеличкого об'єму інформації. Але блог суттєво переважає сайт в можливості змін, розвитку чи актуалізації тої інформаційної бази. В блозі є стрічка новин, які додають накопиченій раніше базі нової і нової якості - от сильна риса блогу. І на сайті є новини, але якось так або дуже коротко, або про щось дуже важливе. В блозі регулярні повідомлення нарощують власне базу. І це суттєво, хоч зовні, звісно, блог дуже схожий на сайт, а в побуті здебільшого так і називається.
3. Сторінка
Тут набагато гірше інформація організована, як рівняти із сайтом, але так само як у блозі сторінка є максимально динамічною, готовою кожної миті подати новину, адресувати відвідувачів до цікавих, дотичних теми подій.
Суттєво різняться сторінки організацій і публічних осіб, правда? За вирішуваними завданнями. Але не будемо заглиблюватись і тут, важливо просто побачити різницю, а далі вже діяти згідно із власними уявленнями про завдання конкретної сторінки.
4. Група
Група не пристосована для зберігання інформації, це як порівнювати з сайтом і блогом. Вона так само динамічна, як і сторінка, і в неї кращі показники щодо підтримки зручного діалогу і забезпечення симетричності.
5. Акаунт
Найкращим чином будь-яку складну і велику за об'ємом інформацію можна (і треба) зберігати на сайті. Її можна організувати там максимально зручно і зрозуміло для читача. І це фактично стандарт, бо як у організації нема сайту... Ну, скажімо, у партії чи її місцевого осередку.
Так само фактичним стандартом є структура такого сайту: установчі документи, важливі новини, склад керівних органів, контакти. Важливо розуміти, що читач, відвідувач очікує саме такої організації інформації. І нехтувати цим не можна, як ми хочемо, щоб людина відчула довіру до сайту і його хазяйвів.
2. Блог
Майже так само, як сайт, блог годиться для зберігання певного, скоріше за все відносно невеличкого об'єму інформації. Але блог суттєво переважає сайт в можливості змін, розвитку чи актуалізації тої інформаційної бази. В блозі є стрічка новин, які додають накопиченій раніше базі нової і нової якості - от сильна риса блогу. І на сайті є новини, але якось так або дуже коротко, або про щось дуже важливе. В блозі регулярні повідомлення нарощують власне базу. І це суттєво, хоч зовні, звісно, блог дуже схожий на сайт, а в побуті здебільшого так і називається.
3. Сторінка
Тут набагато гірше інформація організована, як рівняти із сайтом, але так само як у блозі сторінка є максимально динамічною, готовою кожної миті подати новину, адресувати відвідувачів до цікавих, дотичних теми подій.
Суттєво різняться сторінки організацій і публічних осіб, правда? За вирішуваними завданнями. Але не будемо заглиблюватись і тут, важливо просто побачити різницю, а далі вже діяти згідно із власними уявленнями про завдання конкретної сторінки.
4. Група
Група не пристосована для зберігання інформації, це як порівнювати з сайтом і блогом. Вона так само динамічна, як і сторінка, і в неї кращі показники щодо підтримки зручного діалогу і забезпечення симетричності.
5. Акаунт
Дуже близько до групи у всіх відношеннях, але в приватному характері спілкування.
От і все. Тепер можна здійснити певну ревізію власного інформаційного каналу. І було б непогано про це розповісти у форумі.
От і все. Тепер можна здійснити певну ревізію власного інформаційного каналу. І було б непогано про це розповісти у форумі.
Немає коментарів:
Дописати коментар