Три кроки для третього віку

Це ми в теплій компанії розмовляли про проблеми, а може резерви зростання руху освіти третього віку в Миколаєві.

Детальніше тут.

Ну а я все про модерацію думав, (кому свічка, а кому і кочерга): хіба ці активні пенсіонери не могли б працювати модераторами? І їм діло цікаве, і країні велика користь. Нема жодного сумніву, що дійсно може бути велика користь, як такі люди, досвідчені вже вщерть, могли б свої знання, професійні і просто життєві, поставити на службу молодій генерації. В сучасній, прийнятній саме для молоді формі.

І от що придумав:

А чому так - про це далі.

Перший крок. Фейсбук

Так а хіба ті, що будуть бачити оцей текст, є поза Фейсбуком? Навряд. Втім, далеко ж не всі вже там з числа наших пенсіонерів. То як кому проект припадає до душі, і він знає підходящого пенсіонера (родичі, сусіди, колеги, що може ще і не на пенсії, але от готуються...), то можна коло офейсбучених поширити?

А ті пенсіонери, хто вже є в Фейсбуці, але просто раніше не думали про себе як про потенційних модераторів - вони можуть почати з другого кроку.

Але на першому кроці постає питання комп'ютера і доступу до Інтернету. 

Ну в когось все це є. Але в когось  можливість така є, але не було бажання нею скористатись. Бо не було чітко окресленої мети. Тепер
є. А як є мета, то може і комп'ютер з часом з'явитись. Як справа піде.

А в кого комп'ютера нема, то хіба не можна піти до бібліотеки? Або в комп'ютерний клуб. Там в ранішньому часі вільно, геймери ще не прокинулись і можна одержати годинку в день пільгово чи й безоплатно. Ну це так видається. А спонсори? Як мати на увазі, що пенсіонер може взятись саме за форум для свого рідного підприємства? Ну а може просто знайти спонсорів з комп'ютерами для осередку (класу?) громадської організації?

Всі ці питання не мають однозначної чи категоричної відповіді - все по ситуації кожного конкретного пенсіонера-модератора. І тому потрібна саме спільнота, в якої більше можливостей знайти в кожному випадку своє рішення.

Другий крок. 33 форуми

Фейсбук утоворюють спільноти. Навкруг окремих персональних акаунтів, в тематичних, територіальних чи професійних групах, на тих чи інших сторінках - все це форуми, як мати на увагу формат організації текстів. З певними особливостями, але форуми.

Зрозуміло, що кожен, хто має акаунт, бачив багато різних форумів. Бачив, али чи побачив? Вірніше, чи ставився до тих форумів критично як людина, що збирається і сама взятись за модерацію? Не будемо казати про те, що потрібно скласти чи опублікувати якусь експертну оцінку тих форумів, адже суть не в тому, щоб оцінити, а в тому, щоб вивчити наявний досвід.

Звісно, число 33 обрано просто для співзвучності з числом кроків і згаданим віком. Можна досягти бажаного результату і на відмітці в 10 чи 20 форумів, вивчених під певним кутом зору. Життя покаже.

Третій крок. Модерація

Тут вже тепер ідея прояснилась, правда ж? Як мати на увазі саме таке завдання, таку мету, то тоді...

А що таке взагалі модерація і з чого вона починається? Ну от, прийшли до того, з чого починали розмову з пані Аліною: з мотивації, з бажання просто сидіти на лавочці чи пізнавати щось нове, спілкуватись, навчатись. На цьому сайті багато чого про модерацію, а скільки про неї можна знайти в Інтернеті! Та цілу купу публікацій, порад, інструкцій з тих чи інших окремих питань цієї діяльності. І, зважте, в нас же, я думаю, є багато пенсіонерів, що вже є модераторами сьогодні. Це ж приклад? Це ж для цієї ідеї мотор? Мабуть що так.

І тепер треба порадитись.