середу, 9 жовтня 2019 р.

Біологія в школі

Йдеться про форуми, що мають відношення до питання. Ось вони: Овідіополь, Вінниця, Сумионлайн, Ірина Усенко, біофілософія.

Переглянувши щойно ці форуми, я склав собі таке враження, що можна було б їм активізуватись або зробити певні кроки в своєму розвитку. І то за рахунок двох факторів чи важелів: організаційного та наукового. Поясню, що маю на увазі.
Зрозуміло, йдеться тільки про мої враження чи суб'єктивне бачення і пропозиції або ідеї, що базуються на тих підвалинах. Тож потрібне обговорення, занурення у проблему і, зрештою, напрацювання спільного бачення і, можливо, спільного рішення. Бо об'єктивно йдеться про десяток модераторів, які працюють на користь біології і України, що становлять спільноту. Неформальну чи латентну, але фактичну.

Отже, організаційний і науковий. Організаційний полягає в тому, щоб здійснити певні кроки задля формалізації спільноти, координації роботи форумів. Науковий - в тому, щоб запросити до участі в роботі названих форумів науковців. От наприклад, пана Зенона (див до теми). Або і цілий факультет.

Треба сказати, що це друга спроба, перша була невдала. Хоч зібрала чотири лайки: пані Тетяна, Галина, Катерина й Валентина побачили в тому певний позитив. Але практично тоді зробити щось не вдалось. Втім, тепер же ми можемо спробувати на новому рівні бачення ситуації?

І не зайвою, звісно, буде допомога з боку ще двох форумів: науковців і шкільного\районного методоб'єднання.

Прошу до слова, колеги. Так, всіх відразу, от вона потуга соціальних мереж - місця й часу всім вистачить. Було б бажання щось сказати. І зробити, звісно, але спочатку ж має бути слово?

--- Додаток ---

Зенон Гамкало Сьогодні, мої інтереси більше пов'язані з глобальними змінами клімату. Як ґрунтознавець, стараюся зрозуміти, чи, насправді, ґрунтовий покрив Землі, який містить колосальні запаси органічних сполук Карбону (С), і, відповідно, виділяє в атмосферу в 8-10 разів більше СО2 (внаслідок життєдіяльності біоти ґрунту), ніж надходить при спалюванні викопного палива (газу, нафти, вугілля тощо), є домінуючим чинником сучасного потепління. 

Якщо це так, то увага екологів, кліматологів та інших зацікавлених дослідників повинна бути повернути від "коминів і вихлопних труб" до способів використання ґрунту. А це не просто вирішення ґрунтознавчої задачі, а зміна світової парадигми, оформленої як раніше У Кіотський протокол, а сьогодні - Паризьку угоду. На кону - млрд зелених, які вміло використовуються як завжди ділками від т.зв. "екології". 

В цьому напрямку роботи - не початий край. Важливо, що з підвищенням температури довкілля - активізується і мікрофлора ґрунту і, пропорційно, виділення діоксиду карбону в атмосферу...тобто запускається ланцюгова реакція збільшення концентрації в ній СО2 і подальше підвищення температури. З іншого боку, за цих умов, під мінералізацію першочергово попадають найкорисніші для ґрунтового середовища лабільні органічні речовини, які власне і визначають екологічну якість ґрунту, зокрема його родючість. Зараз очікую зі США ІЧ-спектрометр, який дозволяє в режимі on-line реєєструвати інтенсивність питомого потоку СО2 з грунту. 

У зв'язку з цим, хочу висловити щиру подяку нашому випускникові з географічного ф-ту ЛНУ ім.І.Франка п.Ігореві Гринечку за спонсорську допомогу і сприяння у виконанні таких актуальних досліджень. 

До речі, минулого року мій вихованець з Малої академії наук Андріян Бондар став переможцем Всеукраїнського конкурсу МАН-дослідників саме з такої проблематики. Так, що проблема ролі СО2 (а таких молекул з різним ізотопним складом є 15) у функціонуванні симбіотрофного комплексу "грунт-рослина" і на вищому рівні - у біосферних процесах, набуває тільки актуальності. 

У цьому контексті для школярів (тих, що мають здатність цікавитися) повинен зацікавити феномен фракціонування живими організмами ізотопів Карбону 12С і 13С, з якими пов'язана форма листкової поверхні (огірок, кукурудза), а також ізотопний склад рослини. 
До сьогодні, загадкою залишається, чому та сама зелена маса кукурудзи має тотожний ізотопний склад Карбону до атмосферного, а пшениці - у 4 (чотири) рази менше ізотопу 13С, ніж в атмосфері? 
Чому пшениця позбавляється важкого ізотопу Карбону з атмосферного повітря, викидаючи його у ґрунтове середовище, а кукурудза і сорго та й трави - ні? 
Де ті школярі, щоб задумалися над тим секретом від Бога?



Немає коментарів:

Дописати коментар