пʼятниця, 16 грудня 2016 р.

Європарламент, гібрідна війна і пропаганда

Приводом для міркувань на таку гарячу тему стала публікація "Дня". Там повідомлення про круглий стіл і звернення.

Що те звернення треба поширювати - то безумовно. А от чи треба підписувати - то вже питання. Треба його вивчити. От і спробуємо це зробити разом.


1. Резолюція

Про резолюцію повідомили багато різних джерел. Наведемо от це, бо тут є посилання на сайт Європарламенту.

Чому я кажу про посилання? Тому що там можна знайти і додаткову інформацію. Прес-реліз і саму резолюцію. Зазначимо тільки, що при всіх повідомленнях по наших ЗМІ - жодного коменту. Окрім огляду роботи круглого столу від "Дня". Строго кажучи і там не коментарі, але ж є різні позиції, різні аспекти, щось схоже на діалог.

Навіщо нам посилання на документи Європарламенту? Ну, знаєте, одне діло, що нам скажуть-перекажуть наші журналісти, інше - що ми побачимо самі. Ні, я не в претензії, вони просто роблять свою роботу, але першоджерела, як всі знають, ніщо не замінить. Англійська? Так в нас же перекладачі під рукою. Вмовив? То почитайте самостійно, а в наведеному повідомленні підкреслимо висновок:
Для протидії анти-ЄС кампанії члени Європарламенту передбачають інвестування у підвищення рівня інформованості, освіти, онлайн та місцевих засобів масової інформації, журналістських розслідувань та інформаційної грамотності, що дозволить надати громадянам можливість аналізувати зміст ЗМІ критично.
І тепер можна переходити до конструктиву. Бо що є така пропаганда, ми ж і раніше знали, а от як з нею боротися? Європарламент приймає відповідну резолюцію, дає напрямок роботи, а круглий стіл її, так би мовити, транслює в пропозиції вже для наших українських реалій. Чудово, давайте вивчати, що ж маємо робити?

2. Пропозиція круглого столу

Звернення, що його погодили учасники круглого столу, не дуже велике, то наведемо його, щоб було зручно вчитуватись.

Учасники круглого столу в редакції газети «День» разом з однодумцями, які об’єдналися в ініціативу «Українська журналістська платформа»[1], підтримують рішення Європарламенту від 23 листопада 2016 року щодо протидії російській пропаганді. У цьому документі сказано: «Російський уряд агресивно використовує цілий спектр засобів та інструментів для атак на демократичні цінності, для розколу Європи, для забезпечення підтримки всередині країни і створення враження про розбіжності між країнами Східного сусідства ЄС».
У цій ситуації викликає нерозуміння позиція керівництва Національної спілки журналістів України, яке вважає за можливе брати участь у спільних проектах (під егідою ОБСЄ) разом із працівниками російських державних ЗМІ, які віднесені Європарламентом до пропагандистських ресурсів, прикриваючись необхідністю пошуку шляхів до «примирення» та «порозуміння», а також — «засудження мови ворожнечі». Це, на нашу думку, сіє конформізм у суспільстві, розмиває цінності й, по суті, є нічим іншим, як підготовкою громадської думки до капітуляції[2].
Тому ми закликаємо українських журналістів стати на принципову позицію: підтримати рішення Європарламенту, який недвозначно назвав російських журналістів «інструментом «гібридної війни» проти Європи, і відмовитися від участі в проектах, що сприяють поширенню російської пропаганди[3].
Ми відкриті до спілкування та співпраці лише з тими російськими журналістами, які публічно засудили анексію Криму та збройну агресію Росії на Донбасі й діями підтверджують свою позицію[4].
Пропонуємо членам Національної спілки журналістів України розпочати загальнонаціональний діалог з метою якісного оновлення Спілки  та визначення шляхів розвитку української медіаспільноти у відповідності із європейськими цінностями та принципами[5].
Це звернення рекомендуємо до підписання, поширення та обговорення.
14 грудня 2016 року.Редакція газети «День» (м. Київ, просп. Перемоги, 121-Д).Контактна особа – редактор WEB-редакції та новітніх медіа газети «День»Вадим ЛУБЧАК: chedit@day.kiev.ua; vadlub@gmail.com [6]
[1] Сайту поки нема, то що за Платформа поки неясно.

[2] Критика Спілки журналістів як головний шлях виконання тої Резолюції? Там йшлося про освіту, поінформованість, критичне ставлення до ЗМІ. А тут про те, що наші журналісти мають залишити проекти ОБСЄ (це зовсім же інша організація!) через те, що там є журналісти з Росії. Ну так по тексту. Європарламент каже, що уряд Росії використовує ЗМІ певним чином, він не таврує російських журналістів всіх підряд раз і назавжди. Чого від них сахатись?

[3] Я, чесно кажучи, в повідомленні про Резолюцію не знайшов згадки про гібрідну війну проти ЄС. Тільки про гібрідну війну в Донбасі. І хіба наші журналісти беруть участь в поширенні російської пропаганди? Звідки вони мають вийти? Зі згаданих проектів ОБСЄ? Щось не надто чітко сформульовано.

[4] Тобто, тільки з тими, що є з стоять у виразній і дієвій опозиції до власного Уряду. Не дуже велика буде аудиторія.

[5] Діалог - це чудово. Але тут треба розділити два питання: про Спілку (її обличчя, місію, завдання тощо) і про медіаспільноту. 
Перше видається досить конкретним: треба написати чи то новий статут організації, чи зауваження до поточного - і включити обговорення. 
Друге надто складаним і багатоплановим. Тут взагалі (для мене) невідомо з якого кінця треба заходити, до кого звертатись і з якими цілями. В якому форматі це могло б бути зроблено? Концепція? Декларація? Маніфест? Це не другорядне питання, ті, хто мають справу з текстами професійно не можуть мене не підтримати. 

[6] То продовжимо стосовно діалогу. Електронна пошта (Веб-редакції?) - то формат спілкування застарілий. Діалог краще організувати в Фейсбуці. У газети "День" є там два майданчики: сторінка і група. То чому б не запросити тих, хто хоче висловитись, саме туди?


3. Альтернативна позиція

Дійсно, як спитати Гугля, то можна ж побачити і дещо інше ставлення, інші позиції стосовно тої Резолюції. 
От наприклад.

4. Обговорення, дискусія

... в е-форматі. Бо той круглий стіл, що відбувся і що видав на гора звернення, він же не врахував багато чого. Що можна було б врахувати, як продовжити розмову вже в електронних форматах - неквапливо, з повним розглядом альтернатив, пропозицій тощо. 

Але ми цього просто не вміємо. Ані ЗМІ, ані партії (хе-хе, прозоре обговорення чогось серйозного в наших партіях), ані так звані громадянські об'єднання, що є в цьому сенсі абсолютними копіями партій. Бо складною для успішної реалізації є навіть виробнича нарада, а що вже казати про суспільну дискусію - це ж на порядок складніше. Втім, начерк цього процесу можна побачити, але то тільки пропозиція, щоб її зреалізувати...

Втім, як повернутись до Резолюції і подумати, як можна підвищити поінформованість наших громадян, то можемо відповісти наступною формулою: шляхом добре організованих електронних дискусій за участі всіх (!) зацікавлених сторін. Неможливо? А ви пробували? 

Додаток.

Практична вправа №1.

Порівняйте перше повідомлення, що його ми навели на початку розмови, з іншими трьома: першедругетретє.

Що можна було б сказати у сенсі порівняння, як поставитись до тих повідомлень критично, про що радить нам Європарламент?

Практична вправа №2

Премодерація

А ще є, наприклад на популярних політично-орієнтованих сайтах, цензура коментарів - ні, не матюків чи закликів до чогось збройно-радикального, просто чогось невідповідного до позиції цензора.

Сформулюйте, як це впливає на рівень довіри до українських мережевих ЗМІ, що мають протистояти ворожій пропаганді?

Немає коментарів:

Дописати коментар