Задачка для патріота

Так, дійсно, буде задача, що її треба вирішити. А спочатку знайомимось з вихідними умовами.

Існують три сайти підтримки цікавої і, цілком можливо, що перспективної програми. Про неї іншим разом,а зараз знайомимось з тими сайтами.

Англійський (звісно, головний, базовий, оригінальний) і дві локалізації - російська і українська.

А далі вже власне задача - її умови і підходи до вирішення. І потім правильна відповідь? Ні, відповіді я не знаю.


Постановка питання

Задача наша на перший погляд, пов'язана з ІТ і є суто технічною, а насправді вона набагато більш складна, комплексна і можна навіть сказати, що світоглядна.

Чи мають українські фахівці - вони, як ми знаємо, абсолютно всі двомовні україноросійіські чи російськоукраїнські - докладати зусиль до розвитку україномовного сайту, чи може російського, а може й англійського?

Відповідь не видається мені простою, то я і вирішив звернутись до знайомих, які побачать проблему або і комплекс пов'язаних між собою проблем у цій суто практичній задачі. А ми ж хочемо вирішення саме практичних задач, ну то і маємо націлюватись на такий результат.

А чи є питання?

Дійсно, людина малоосвічена і "патріотична" проблеми не побачить взагалі: треба український сайт розвивати, а російський, як не можна якось зіпсувати, то вже точно треба і не згадувати ніколи.

Але люди більш професійно підготовлені і досвідчені поставлять перед собою цілий ряд питань додаткових.

Хто буде користуватись сайтом? Для чого саме? В якій кількості можна очікувати тих користувачів? Де саме? Що витрачання ресурсу дасть і кому? Так, бо тут же є принаймні дві сторони: потенційні користувачі і сам фахівець - він теж має бути зацікавленим в цій роботі. А принаймні дві сторони, бо є ще кінцеві споживачі якоїсь інформаційної продукції і суспільство - теж зацікавлені, хоч ми про них і не згадали. Мабуть концепція проекту, нехай і дуже невеличкого, має враховувати всі ці моменти, давати відповіді конкретні і переконливі?

Звернімо увагу на слово "ресурс". Адже насправді задача інженерна, бо йдеться саме про витрачання ресурсу - власного часу. Він обмежений і його треба використати оптимально. От звідси і ті численні запитання. А відповідей - у комбінаціях - не просто багато, а настільки багато, що намагатись розглянути їх всі неможливо. Треба щось обмежувати у вихідних умовах, конкретизувати ситуацію, прилаштовувати її до конкретної людини і її бачення ситуації. Така от морока. В одержанні відповіді патріотичної вже без лапок.

Масштабування

Є такий штучний прийом: щоб вирішити якусь проблему її треба уявити собі у іншому масштабі. Або всі деталі зробити мікроскопічними, або навпаки - велетенськими. Ну, може у нашому випаду це не виявляється очевидним, але я коли побачив ті сайти - російський і український - відразу згадав про аналогічну задачу, але іншого масштабу, національного.

Вона постала (не знаю, перед ким саме) у видавничій справі. Як вона формулювалась мені не відомо, а результат є простим і зрозумілим: професор Олександр Дем'янчук переклав українською цікаву книжку, що українською зветься "Чому нації занепадають". Так, російський текст широко доступний у мережі. То чи варто було перекладати? Можна було використати ресурс для написання нової книжки, оригінальної, такої, що стосується саме України, її умов, її проблем і - звісно - науково обґрунтованих шляхів виходу з такої ситуації. От приклад.

Тепер згадаймо сайт, про який йшлося на початку. Так само, як і будь-яка книжка, він носить інструментальний характер, це знання, які можна чи треба використати в процесі наступної діяльності. Чи не використати. Створення і підтримка сайтів, написання чи переклад книжок - чи це не одна й та сама задача поступу, розвитку, будівництва суспільства - нехай і в дуже різних застосуваннях, але по суті? І держава, і кожен її громадянин, як є патріотом, вони мають діяти погоджено, в одному напрямку, в одному стратегічному баченні, що єднає багато конкретних справ?

Що кажуть "патріоти"

Так, знов в лапках, бо пошуки справжніх адекватних націоналістів, що могли б сказати щось конкретне, аргументоване і переконливе щодо напрацьованих ними програм розвитку України - ну хоча б в культурній сфері, як не економіці чи соціальних питаннях - жодних результатів поки що не дають. Але от приклад. Ну можна це сприймати всерйоз? Як дороговказ для сучасної, а тим більше завтрашньої європейської країни.

Відповідь для задачі

Та ні, я не жартував, я не знаю відповіді. Я не культуролог, не громадський діяч, не активіст партійного чи якогось суспільно-політично-економічно-гранто... Упс, то щось інше. Але проблему я бачу, це вже немало. Я абсолютно певен, що не я один, і що? Рішення ж ми запропонувати не можемо.

А може хтось таки щось і запропонує? Ну нехай просто подумає про це, то буде ще не рішення, але крок у потрібному напрямку.

---

Коли вже все це написав і перечитав, життя підкинуло ще один - не знаю як і назвати - артефакт. А ну спробуйте:

https://edugalaxy.intel.ru/ - це російською.

https://edugalaxy.intel.ua - а це українською.